Квартира з видом на смітник замість обіцяного

Колись в описах новобудови у Бучі за адресою Лісова, 1-б, яку побудував ЖК “Кампа”, на сайтах нерухомості було багато фантазійних слів.

Забудовники обіцяли сімейну казку та дитячий рай, парки, озера, ліс, який чекає тут на нових мешканців. Обіцяли лікувальне чисте повітря.

Ці часи давно минули. На сайтах посередників зникли яскраві описи. Та й навіть на самій сторінці забудовника ЖК “Кампа” нічого особливого окрім розвиненої інфраструктури міста тут вже не обіцяють.

І воно не є дивним. Бо ми, жителі проклятої новобудови, несподівано зіткнулись з необхідністю шукати юристів, щоб знати та захищати свої права, сильних чоловіків, щоб захистити ліс під будинком від знищення та величезний запас терпіння в першу чергу.

На щастя, все більше жителів Бучі та Приірпіння розуміють до чого може призвести свавілля забудовників. Мені нещодавно довелося мати довгу розмову неподалік центру Києва, там, де вартість нерухомості починається від 45 тис. грн. за м². Жителі жалілись на відсутність у дворах дитячого майданчику. Одинока гірка, яка понуро стирчить одразу на кілька новобудов, і то належить жителям іншого будинку. На вцілілому газоні 20 на 6 метрів вигулюють всіх собак, а машини стоять просто у вікнах.

Я не хочу, щоб Буча перетворилася на таке пекло. Нам в Бучі є що берегти. Недалеко від дому починаються ліси, вийшов з дому – а вже маєш собі вечерю.

Саме тому так швидко в соціальних мережах набрала голосів петиція за збереження нашого багатостраждального лісу біля Кампи. Дубовий ліс є унікальним, бо лише в ньому будують гнізда більшість пташок. Вирубуючи його ми знищуємо їх домівку. Тепер жителі чекають на розгляд питання щодо збереження лісу на ділянці за адресою Лісова 1-а на засіданні Бучанської ради. Ми сподіваємось, що окрім заборони вирубки, депутати запропонують дієвий спосіб збереження його унікальної екосистеми.

Тим паче, що вже зараз назріла інша проблема, а саме – недбале ставлення до цієї ділянки орендаря, яким є ТОВ “Комфорт Лтд”. Окрім знищення найстаріших живих дубів, яким люди нараховували по кілька сот років, він створив справжнє сміттєзвалище на вході до лісу.

Виглядає так наче забудовник цікавим чином карає вольнодумних за протест проти вирубки. Він завіз на поки не потрібну йому після накладення судом арешту ділянку, будівельне сміття. Ще й накидав бетонні перекриття безпосередньо перед будинками приватного сектору. Гора відходів будівництва на око сягає метр у висоту та кількох десятків в діаметрі. З вулиці її не видно завдяки паркану, а от з вікон ті, хто платив за “огляд на ліс” тепер щодня милуються саме сміттєзвалищем.

Абсолютно всупереч договору оренди, підписаного обома сторонами, а саме пунктамп.8 Обов’зки Орендаря

-додержуватись вимог закондавства про охорону довкілля,п. 9 Права Орендодавця– вимагати від Орендаря додержання екологічної безпеки землекористування тадостроково припинити право оренди у разі порушення умов користування або інших умов договору.

З дубо-грабового лісу робиться смітник, якого ніхто окрім людей чомусь не помічає.

Чи буде забудовник щось прибирати – очевидно, що ні. Швидше – додасть ще і ще. Чи збираються реагувати на порушення санітарних норм проживання та створення екологічної небезпеки цим новим несанкціонованим сміттєзвалищем відповідні органи – вже видно, що ні. Дійсно, після повідомлення про порушення благоустрою ми в результаті отримали лише маленьку шкоду забудовника у відповідь. Наш плакат з попередженням про кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісів 1-ої категорї з того самого паркану було зірвано.

Тож, на засіданні Бучанської ради, окрім заборони вирубки, депутатам задля збереження цінної для київської області екосистеми дубово-грабового лісу варто пошукати можливості передати ділянку в руки не забудовникам, а фахівцям-лісникам, що зможуть доглядати та допомагати існуванню лісового притулку для тварин.

Розірвання договору оренди та передача ділянки Клавдієвському Лісництву наразі здається найбільш оптимальним варіантом.

Згадаємо зміст Статті 1 Орхуської конвенції, ратифікованої Україною:

“З метою сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніхпоколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров’я тадобробуту, кожна зі Сторін гарантує права на доступ до інформації, на участьгромадськості в процесі прийняття рішень…”.

Чи дослухається цього разу влада очевидного та чітко визначеного запиту громадськості? Чи далі гратиме з людьми та лісом свою “Монополію”?